Przejdź do treści

Загальна інформація

Кафедра музеєзнавства Інституту класичної філології і культурознавства Факультету гуманітарних наук, яка проводить МУЗЕЄЗНАВЧУ спеціалізацію на факультеті гуманітарних наук а також навчання на факультеті МУЗЕОЛОГІЯ (навчання розпочнеться в 2016-2017 навчальному році) співпрацює з Національним Інститутом Музейництва і Охорони Колекцій.

Чим цікаве музеєзнавство?

  Музеєзнавство – це наука про музеї, це знає кожен. Що таке музей – теж, як правило, всі знають. Як правило… Але ось кілька фактів про музеї, які відомі далеко не кожному.

Невже всі думають, що всі матеріали, які свідчать про розвиток нашої цивілізації, знаходяться тільки в музеях? В бібліотеках і архівах є безліч доказів людської думки, в них можемо віднайти свідчення нематеріальної культури, представлення наукових і філософських теорій, акти права і власності а також описи різних історичних подій, розповіді, щоденники… Та впевненість в тому, що описані події справді мали місце в історії, а не тільки є продуктом чиєїсь уяви чи помилкою – може дати нам тільки речовий доказ, а він якраз знаходиться в музеї… Якби не музейні колекції, підручники з історії не містили б фотографій, а їх зміст можна було б змінювати без страху, що хтось звинуватить автора в брехні. Ті, хто читав роман «1984» Джорджа Орвелла або «451⁰ за Фаренгейтом» Рея Бредбері знають, як може виглядати знання про наше минуле, коли у нас є інформація про нього лише на папері. Адже таку інформацію можна в будь-який момент знищити або переробити. Доки існують музеї, що містять колекції справжніх, автентичних предметів, доти здійснити це буде неможливо або вкрай важко.

Крім музеїв, існують також приватні збори та колекції. Як вчить нас історія – всі вони рано чи пізно доповнять колекції вже існуючих музеїв або започаткують нові. Адже головне в музеях – це їхні колекції. Однак МУЗЕЄЗНАВЕЦЬ займається не тільки пошуком способів для поповнення музейних колекцій та їх створення. Предметом його досліджень є передовсім спосіб, як можна використати ці колекції, як підготувати виставку, щоб вона була цікавою і повчальною, а одночасно зворушуватиме нас так само, як зворушує геніальний витвір мистецтва. Виставку саме можна порівняти з витвором мистецтва. Адже, як витвір може бути добрим чи поганим – так і виставка  –  може бути захоплюючою, може також викликати емоційний шок, а може бути нудною і не залишити сліду в пам’яті відвідувача.

Музеєзнавство також займатиметься музейними працівниками – їх кваліфікаціями і підготовкою до роботи з об’єктом, який, не маючи часом матеріальної цінності, нмає високу наукову чи емоційну вартість, оскільки є доказом наших традицій і пам’яті про дії нашого минулого, а також «розповідає» про те, що робить нас членами суспільства, з яким ми прагнемо себе ототожнювати, про яке кажемо: це є мої земляки, тому що ми маємо спільне походження, спільну мову, спільну КУЛЬТУРУ.

Для того, щоб мати змогу відповідально займатися цінними, а одночасно і дуже часто –  надзвичайно делікатними і витонченими, крихкими і схильними до пошкодження об’єктами, мусимо знати, як до цього підійти. Замало бути лише обережним. Кожен музейний експонат – чи це витвір мистецтва, археологічна пам’ятка, чи виріб художнього ремесла  – з дерева, шкіри, скла, паперу чи металу – кожен виріб вимагає індивідуального підходу і різних ступенів обережності. А часто, працюючи в музеї, мусимо брати в руки надзвичайно тонкі та цінні предмети, яким сотні років, хоча б для того, щоб дослідити їх стан, визначити походження чи ідентифікувати прізвище автора. Саме на цьому полягає наукова діяльність МУЗЕЙНОГО ПРАЦІВНИКА. Вона зовсім не є легкою, зате надзвичайно цікава! Це робота мисливця за скарбами, детектива і відкривача, котрий проводить незліченні години у пошуках відповідей на питання про автора твору, який тримає в руках. Він майже впадає в ейфорію, коли вдається розгадати загадку або… Іноді також трапляється, що інший музейний працівник доведе або випадково дослідить,  що попередня ідентифікація була помилкова. Про це в своїй знаменитій книжці «Шляхами доктора Фауста та інші нариси» пише професор Станіслав Валтось.

Знання, отримані шляхом досліджень, МУЗЕЇ зобов’язані переказати всім бажаючим, а служать цьому музейні уроки та лекції. Не менш важливими є каталоги, наукові дослідження та участь у національних та міжнародних наукових конференціях. Результатом такої роботи для працівників є, для прикладу, отримання вчених ступенів.  В результаті роботи в музеях нерідко присвоюються  різні наукові та ступені, для багатьох ця робота є початком подальшої наукової кар’єри.

Як підготувати цікавий урок для дітей? Як створити вартісний каталог? Як підготувати хорошу публікацію результатів досліджень музею? Відповідями на ці та багато інших питань займається МУЗЕЄЗНАВСТВО. Зрештою, не менш важливим фактором є організація роботи музею та управління ним – і цим теж займається МУЗЕЄЗНАВСТВО. То хіба може воно бути нецікавим?

Пропонуючи на факультеті культурології музеєзнавчу спеціалізацію, а згодом також навчання на факультеті МУЗЕЄЗНАВСТВО, можете бути впевнені, що нудно Вам не буде! В процесі навчання Ви дізнаєтеся історію музеїв, правила їх організації, методи управління. Також дізнаєтесь, як повстали найбільші європейські колекції і як вони доповнюються. Відвідаєте з нами музеї… заглянемо разом в найглибші закутки музейних сховищ, торкнемося дорогоцінних експонатів. Дізнаєтеся, хто такий МУЗЕЙНИЙ ПРАЦІВНИК і в чому полягає його робота. Ви будете проводити музейні уроки і готувати проекти виставок. І це зовсім не мусять бути виставки творів мистецтва… музеї – це не тільки історія мистецтва чи археологія… це набагато більше. В МУЗЕЇ можна знайти все!

Перевод текста Павел Кастусик